1 Боже, помсти, Господи Боже, помсти, явись в сяєві твому! 2 Піднесись, суддє землї, заплати розгордїяшам! 3 Доки будуть беззаконники, Господи, доки беззаконники будуть веселитись? 4 Будуть безсоромне верзяканнє говорити, будуть вихвалюватись всї, що беззаконнє творять? 5 Господи, нарід твій вони топчуть, і гноблять наслїддє твоє. 6 Вбивають удовиць і захожого, і сиріт вони мордують, 7 І кажуть: Не побачить Господь, і не спостереже Бог Якова! 8 Одумайтесь, нерозумні люде! І ви, безумні, — коли проясниться розум ваш? 9 Хто дав слух вам, той хиба не почує? Хто утворив око, той би не мав бачити? 10 Хто карає народи, чи вже ж той не карати ме? Він, що навчає розуму чоловіка? 11 Бог знає думки чоловіка, що вони марні. 12 Щасливий чоловік, котрого ти, Господи, караєш, і закону твого навчаєш, 13 Щоб дізнав супокою перед злиднями, поки викопається беззаконному яма! 14 Бо Господь не кине свого народу, і не оставить свого наслїддя; 15 Бо до справедливостї повернеться суд, і всї щирі серцем підуть слїдом за ним. 16 Хто встане за мене проти злочинників? Хто поступиться за мене проти тих, що творять беззаконнє? 17 Як би не Господь став до помочі менї, — не багацько забракло, то в мовчанню зупинила б ся душа моя. 18 Коли я сказав: Нога моя хитається, то милість твоя, Господи, піддержала мене. 19 Як було важко менї на серцї від натовпу думок моїх, твоя потїха роскошою сповняла душу мою. 20 Чи може з тобою зʼєднатись престіл погибелї, що з нещастя робить закон? 21 Збігаються до купи проти душі праведного, і безвинну кров засуджують. 22 Та Господь високий мій замок, і Бог мій скеля притулку мого. 23 І нещастє їх він одверне на них, і злобою їх він погубить їх; знищить їх Господь, Бог наш.