1 Не нам, Господи, не нам, но імені твому дай славу по милостї твоїй, по правдї твоїй! 2 Чому мають казати народи: Де ж їх Бог? 3 Але ж Бог наш на небесах; все, що любо йому, він творить. 4 Божища їх — срібло і золото, твориво рук чоловічих. 5 Мають уста, і не говорять; очі мають, і не бачать; 6 Мають уші, і не чують; нїздра мають, і нема в них нюху. 7 Руки їх не беруть; ноги їх не ходять; не чути жадного голосу з їх горла. 8 Їм рівні ті, що роблять їх, кожний, що на них вповає. 9 Ізраїлю, вповай на Господа! Він поміч їх і щит їх. 10 Доме Ааронів, уповай на Господа! Він поміч їх і щит їх. 11 Ви, що боїтесь Господа, вповайте на Господа! Він поміч їх і щит їх. 12 Господь спогадав нас, він буде благословити: Благословити ме дім Ізраїля, благословити ме дім Аарона. 13 Буде благословити боящихся Господа, малих вкупі з великими. 14 Помножить вас Господь, вас і дїтей ваших. 15 Нехай благословить вас Господь, що сотворив небеса і землю. 16 Небеса, Господнї небеса, а землю дав дїтям людським. 17 Мертві не будуть хвалити Господа, нї всї ті, що йдуть до місця мовчання. 18 Ми ж будем прославляти Господа, від нинї по віки. Хвалїте Господа!