1 Безбожник втїкає й тодї, як нїхто за ним не жене, а праведник сьміливий як лев. 2 Коли край одступить від закону, тодї в йому много старших, а з одним розумним і тямущим мужом — він довговічен. 3 Убогий чоловік, що вбогих оббирає, — се ливень проливний, що хлїб на нивах змиває. 4 Відступники від закону безбожних вихваляють, а ті що певнять закон, — гнїв на них мають. 5 Ледачі люде не розуміють правди; хто вірен Господу, такий на все розумен. 6 Лучший той злиденник, що непорочен ходить, нїж багатир, що кривими путьми ступає. 7 Додержуєш закон, — розумний син ти в батька, з ледачими дружиш, — отця твого соромиш. 8 Хто маєтки свої намножує лихвами, збірає про того, хто помагає вбогим. 9 Хто ухо відхиляє, щоб не слухать закону, того й молитва — хиба лиш гидота. 10 Хто праведних звів на беззаконну стежку, сам упаде в свою яму, а невинним таки добре буде. 11 Чоловік багатий — мудрий в очах своїх, та злиденник розумний його осоромить. 12 Як праведні веселяться, то й велика радість, як же в гору ростуть безбожні, ховаються люде. 13 Хто прикриває гріхи свої, не зазнає щастя, а хто признається й їх покине, той ласки доступить. 14 Щасливий чоловік, що все в страсї ходить; хто ж серце запече, у біду попаде. 15 Як лев рикаючий й ведмідь голодний, так пан безбожний убогій людинї. 16 Нерозумний володїтель тїснить людей многих, хто ж користї не любить, — життє продовжає. 17 Чоловік, що привинивсь проливом людської крови, — хоч би втїкав і в могилу, нїхто його не здержить. 18 Хто ходить в невинностї, не дознає шкоди, хто ж ступає путьми кривими, — на одній з них впаде. 19 Хто паше свою землю, мати ме що їсти, хто ж любуєсь у неробстві, глодати ме злиднї. 20 Вірний чоловік — богатий на спасибі, хто ж рад борзо збогатитись, той не уйде кари. 21 Не добре, в судї вважати на особу; такий чоловік й за окраєць хлїба одступить від правди. 22 Завидливий наздогін біжить за багацтвом, і не в догад йому, що здогонить злиднї. 23 Хто другому дорікає, здобуде з часом більше ласки, як той, що лестить язиком. 24 Хто в батька-матері вкраде, та й каже: „се не гріх‟, — той товариш рабівника. 25 Надутий розпалює сварку, хто ж надїєсь на Господа, — добро йому буде. 26 Хто лиш на себе вповає, той безумен, а хто ходить у мудростї — спасеться від злого. 27 Хто вбогому дає, не знати ме нужди, хто ж одвертає очі свої од його, — того проклинають. 28 Як безбожні йдуть у гору, — ховаються люде; як же вони упадають, — праведник більшає.