1 Чоловік укладає в свойому серцї, від Господа ж залежна відповідь язиком. 2 Всї путї чоловіка чисті в очах його, Господь же на вазї важить душі. 3 На Господа в твоїх дїлах і справах здайся, то й задуми твої спевняться нехибно. 4 Все сотворив Бог про себе, ба й безбожника — на день його горя. 5 Всякий гордий серцем — гидота в Господа, можна заручити, що без кари не обійдеться. 6 Милосердєм і правдою обмиваєсь гріх, і страх Господень одводить од зла. 7 Як чоловікові путї приятнї Богу, так мирить він із ним і ворогів його. 8 Лїпше не многе з правдою, анїж з кривдою добутки превеликі. 9 Обдумує свій путь людськеє серце, та Господь править ходом його. 10 В царських устах — слово пророче; уста його не мають помилятись в судї. 11 Вірна вага й мисочки вагові у Господа, в його й усї камінцї вагові в саквах. 12 Ненавидне царям людей безбожних дїло: бо правдою стоїть престол твердо. 13 Правдивиї уста цареві до вподоби, й говорючого правду він любить. 14 Царська досада — се вістун смертї, та мудрий чоловік улагодить його. 15 В ясному поглядї царському — життє, й ласкавість його — мов довго дожиданий дощ. 16 Придбати собі мудрість — се лучше над золото, й набути розум — се дорожше над добірне срібло. 17 Путь праведних одвертаєсь від зла; той береже душу свою, хто береже путь свій. 18 Попереду погибелї йде гординя, а поперед упадку — надуте серце. 19 Лучше з тихими духом смирятись, нїж з гордими здобич паювати. 20 Хто веде дїло розумно, той знаходить щастє; блажен, хто в Господї надїю має. 21 Розсудливим назвуть того, в кого мудре серце, та красномовність додасть ваги ученостї. 22 Криниця жизняна — розум у розумних, а ученість безумних — дурощі. 23 Серце в мудрого чинить язик його мудрим; воно й губам його в промові помагає. 24 Приятна мова — се текучий мід із соту; солодкий він душі, і мов лїк для костей. 25 Бувають путї, що здаються прості, та конець їх — дорога до смертї. 26 Працюючий працює для себе, бо примушує рот його до того. 27 Лукавий чоловік задумає лихо, й в устах у його — мов огонь жерущий. 28 Зрадливий чоловік сїє незгоду, а доносчик і приятелїв розводить. 29 Чоловік підступний ближнього з путя звертає, й веде його на лиху дорогу; 30 Він жмурить очі, придумує зраду; закусує губи, — ось готове ледарство. 31 Вінок величній — волоссє біле, коли знайдеся на праведній дорозї. 32 Довготерпеливий дужший від силача; себе гамувати — се більш, нїж місто звоювати. 33 У полу кидається жереб, та випад його від — Господа.