1 Невірна вага — се гидота у Господа; вірна вгодна йому. 2 За гордощами приходить сором; де покора, там мудрість. 3 Щирим буде провідницею їх безвинність, а зрадливих погубить їх лукавість. 4 Богацтво не поможе в день гнїву, тільки правда спасе від смертї. 5 Правдивість рівняє праведному стежки його, безбожний же через свою безбожність гине. 6 Правдивого рятує з біди правда його, а беззаконників спіймає їх беззаконність. 7 Умре безбожний, мре з ним і надїя його, чого ждуть беззаконні, те з ними погибне. 8 Праведник спасеся з біди, а намість його попадає в неї безбожник. 9 Устами губить зрадник ближнього свого, та праведники рятуються своєю прозорністю. 10 Як праведним щастить, радується місто, а як безбожникам погибель, бувають веселощі. 11 Словами добрими праведників росте у гору город, а устами безбожників занепадає. 12 Недоумок висказує погорду ближньому свому, а розумний чоловік мовчить. 13 Хто переносчиком живе, той таємницю виявлює, а вірний чоловік таїть справу. 14 Де нема управи, там занепадає народ, де ж райцїв досить, там йому дїється добре. 15 Біди собі напитує, хто за другого дає поруку; хто ж ненавидить поруку, той безпечен. 16 Жона обичайна славу здобуває, а трудящі приходять до богацтва. 17 Милосердний чоловік чинить добро душі своїй, а жорстокий замучує тїло своє. 18 Безбожний робить роботу безнадїйну-непевну; хто ж сїє правду, тому певна нагорода. 19 Праведність веде до життя, а хто простує до злого, простує до смертї. 20 Гидота Господу переворотні серцем, але любі йому, хто в невинностї ходить. 21 Можна заручити, що ледачий не уйде кари, а рід праведного буде захований. 22 Що в рилї у свинї золотий колець, те краса в женщини безумної. 23 Бажаннє праведних — одно лиш добро, дожиданнє безбожних — гнїв. 24 Той сипле щедро, й йому ще прибуває, а другий на міру скупий, та й все біднїшає. 25 Добродїйна душа буде насичена; хто щедро надїляє, й сам надїлен буде. 26 Хто приховує вроджай, того клянуть люде, а на голову продаючого — благословеннє. 27 Хто дбає про добро, той знаходить ласкавість, а хто шукає зла, до того воно й приходить. 28 Хто лиш на статки вповає, той упадає, а праведні, як лист, зазеленїють. 29 Хто розстроює домівку свою, одержить в наслїддє вітер; і дурний буде рабом мудрого. 30 Доробок праведного — дерево жизнї, й мудрий пригортає серця. 31 Така відплата праведникові (вже) на землї, а тим більше безбожному й грішникові.