1 І, вийшовши Ісус, пійшов із церкви; і приступили ученики Його, показати Йому будівлю церковну. 2 Ісус же рече їм: Чи бачите се все? Істино глаголю вам: Не зостанеть ся тут камінь на каменї, щоб не зруйновано. 3 Як же сидїв на горі Оливній, поприходили до Него ученики самотою, кажучи: Скажи нам, коли се буде? й який знак Твого приходу й кінця сьвіту? 4 І озвавшись Ісус, рече їм: Гледїть, щоб хто не звів вас. 5 Багато бо приходити ме в імя моє, кажучи: Я Христос; і зведуть многих. 6 Чути мете ж про войни й чутки воєнні; гледїть же, не трівожтесь; мусить бо все статись, та се ще не конець. 7 Бо встане нарід на нарід і царство на царство, й буде голоднеча, й помір, і трус по місцях. 8 Все ж се почин горя. 9 Тодї видавати муть вас на муки, й вбивати муть вас; і зненавидять вас усї народи задля імя мого. 10 І тодї поблазнять ся многі, й видавати муть одно одного, й ненавидїти муть одно одного. 11 І багато лжепророків устане, й зведуть многих. 12 І задля намноженого беззаконня, прохолоне любов многих. 13 Хто ж видержить до останку, той спасеть ся. 14 І проповідувати меть ся євангелия царства по всїй вселеннїй на сьвідкуваннє всїм народам; і тодї прийде конець. 15 Оце ж, як побачите гидоту спустїння, що сказав Даниїл пророк, стоячу на місцї сьвятому (хто читає, нехай розуміє), 16 тодї, хто в Юдеї, нехай втїкає на гори; 17 хто на криші, нехай не злазить узяти що з хати своєї; 18 і хто в полї, нехай не вертаєть ся назад узяти одежу свою. 19 Горе ж важким і годуючим під той час! 20 Молїть ся ж, щоб не довелось вам утїкати зимою, анї в суботу: 21 буде бо тодї мука велика, якої не було від настання сьвіту до сього часу, й не буде. 22 І коли б тих днїв не вкорочено, то жодне б тїло не спасло ся; тільки ж задля вибраних укорочені будуть днї тиї. 23 Тодї, коли хто вам скаже: Дивись, ось Христос, або онде; не йміть віри. 24 Устануть бо лжехристи й лжепророки, й давати муть ознаки великі й дива, щоб, коли можна, звести й вибраних. 25 Оце ж наперед сказав я вам. 26 Коли ж скажуть вам: Ось він у пустинї; не виходьте; Ось він у коморах; не діймайте віри. 27 Бо, як блискавка виходить зі сходу та сяє аж до заходу, так буде й прихід Сина чоловічого. 28 Де бо є труп, там збирати муть ся вірли. 29 І зараз після горя днїв тих сонце померкне, й місяць не давати ме сьвітла свого, й зорі попадають із неба, й сили небесні захитають ся. 30 І тодї явить ся ознака Сина чоловічого на небі; й тодї заголосять усї роди землї, і побачять Сина чоловічого, грядущого на хмарах небесних із силою й славою великою. 31 І пішле він ангели свої з голосним гуком трубним, і позбирають вони вибраних його від чотирох вітрів, од кінцїв неба до кінцїв його. 32 Від смоківницї ж навчіть ся приповісти: Коли вже віттє її стане мягке й пустить листє, знайте, що близько лїто. 33 Так само й ви: як оце все побачите, відайте, що близько під дверима. 34 Істино глаголю вам: Не перейде рід сей, як усе теє станеть ся. 35 Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть. 36 Про день же той і годину нїхто не знає, нї ангели небесні, тільки сам Отець мій. 37 Як же днї Ноєві, так буде й прихід Сина чоловічого. 38 Бо, як були за днїв перед потопом, що їли, й пили, женились, і віддавались, аж до дня, коли увійшов Ной у ковчег, 39 та й не знали, аж прийшла повідь і позносила всїх; так буде й прихід Сина чоловічого. 40 Тодї буде двоє в полї; один візьметь ся, а один зоставить ся. 41 Дві молоти муть на жорнах; одна візьметь ся, а одна зоставить ся. 42 Ото ж пильнуйте, бо не знаєте, которої години Господь ваш прийде. 43 Се ж відайте, що коли б господар знав, у яку сторожу прийде злодїй, то пильнував би, та й не попустив би підкопати хати своєї. 44 Тим же й ви будьте готові; бо тієї години, як і не думаєте, Син чоловічий прийде. 45 Який єсть вірний слуга й розумний, що поставив пан його над челяддю своєю, щоб роздавав їй харч у пору? 46 Щасливий той слуга, котрого, прийшовши пан його, застане, що робить так. 47 Істино глаголю вам: Що поставить його над усїм добром своїм. 48 А которий лукавий слуга казати ме в серцї своїм: Забарить ся мій пан прийти, 49 та й зачне бити своїх товаришів, та їсти й пити з пяницями; 50 то прийде пан того слуги дня, якого не сподїваєть ся, і години, якої не відає, 51 та й відлучить його, й долю його з лицемірами положить: там буде плач і скреготаннє зубів.