1 А через шість день бере Ісус Петра, Якова, та Йоана брата його, й веде їх на гору високу окроме, 2 й переобразивсь перед ними: й сияло лице Його як сонце, а одежа Його стала біла, як сьвітло. 3 Коли се явивсь їм Мойсей та Ілия, розмовляючи з Ним. 4 Озвав ся ж Петр, і рече до Ісуса: Господи, добре нам тут бути: коли хочеш, зробимо тут три намети: один Тобі, один Мойсейові, а один Ілиї. 5 Ще він говорив, аж ось ясна хмара отїнила їх, і ось голос із хмари глаголючий: Се Син мій любий, що я Його вподобав; Його слухайте. 6 Зачувши се ученики, припали лицем до землї, й полякались вельми. 7 І прийшовши Ісус, торкнув їх, і рече: Устаньте й не лякайтесь. 8 Вони ж, знявши очі свої, не бачили нїкого, тільки одного Ісуса. 9 І, як сходили вони з гори, наказав їм Ісус, глаголючи: Не кажіть нїкому про сю ізʼяву, аж поки Син чоловічий устане з мертвих. 10 І питали в Него ученики Його, кажучи: Що ж се кажуть письменники, що Ілия мусить прийти попереду? 11 Ісус же, озвавшись, рече їм: Ілия прийде попереду, і налагодить усе. 12 Я ж глаголю вам: Що Ілия вже прийшов, та й не познали його, а зробили на йому, що схотїли. Так і Син чоловічий терпіти ме від них. 13 Тодї зрозуміли ученики, що глаголав їм про Йоана Хрестителя. 14 І, як прийшли вони до народу, приступив до Него чоловік, припавши Йому до ніг і говорячи: 15 Господи, помилуй мого сина; він бо місячник, і тяжко мучить ся: почасту бо падає в огонь, і почасту в воду. 16 І привів я його до учеників Твоїх, та й не змогли вони сцїлити його. 17 Озвав ся ж Ісус і рече: О кодло невірне та розвратне! Доки буду з вами? доки терпіти му вас? Приведїть менї його сюди. 18 І погрозив йому Ісус і вийшов з него диявол, і одужав хлопець з того часу. 19 Приступивши тодї ученики до Ісуса, сказали на самотї: Чом не змогли ми вигнати його? 20 Ісус же рече їм: Через невіру вашу, істино бо глаголю вам: Коли б ви мали віри з зерно горчицї, то сказали б оцїй горі: Перейди звідсїля туди; то й перейде; й нїчого не буде неможливого вам. 21 Се ж кодло не виходить, як тільки молитвою та постом. 22 Як же пробували вони в Галилеї, рече до них Ісус: Син чоловічий буде виданий у руки людям; 23 і вбють Його, а третього дня Він устане. І засуміли вони вельми. 24 Як же прийшли в Капернаум, приступили ті, що данину збирали, до Петра, й казали: Чи не дасть ваш учитель данини? 25 Каже: Так. І як увійшов у господу, попередив його Ісус, глаголючи: Що ти думаєш, Симоне? з кого земні царі збирають данину? з своїх синів, чи з чужих? 26 Каже до Него Петр: Із чужих. Рече йому Ісус: То сини вільні. 27 Тільки ж, щоб не блазнити нам їх, ійди до моря, та закинь удку, й першу рибу, що піймаєть ся, візьми й, роззявивши їй рот, знайдеш статира; взявши його, дай їм за мене й за себе.