1 Ітак, слухай, Йове, мови моєї і вважай на кожне слово моє! 2 Ось, я одверзаю уста мої, язик мій промовляє з гортанї моєї. 3 Слова мої з щирого серця, а уста мої возглаголють чисті думки. 4 Дух Божий создав мене, й Вседержитель надихав життєм. 5 Коли маєш снагу, — відказуй менї й стань проти мене. 6 Ось я, по твому бажанню, стаю замість Бога. Та й я утворений з глини; 7 Тим ти не маєш чого зворушуватись через мене, та й рука моя не буде важка про тебе. 8 Ти говорив в уші мої, й я чув голос слів: 9 Чист я, не маю гріха, провини в мене немає, анї неправди. 10 Він же найшов вину на мене й має мене за ворога свого; 11 Ноги мої в кайдани закував і всї стежки мої назирає. 12 От і неправ єси в тому, відказую я тобі, бо Бог висше людини. 13 Що тобі спорити з ним? та ж він не здає справи з нїякого дїла свого. 14 Бог скаже раз, а коли на те не вважають, ще й другий раз. 15 У снї, в нічному видиві, коли сон находить на людей, коли дрімаємо на ложі, 16 Тодї він відтулює в чоловіка ухо й втискає йому свою науку, 17 Щоб впинити чоловіка від якого наміру й від гординї заховати; 18 Щоб одвести душу його від пропастї, й життє його від убиття мечем. 19 Або наводиться він на розум хоробою на постелї своїй та тяжким болем у всїх костях своїх, 20 Так, що він одвертається від хлїба й душа його від улюбленої страви. 21 Тїло спадає на нім, так що його не видко, самі костї виставляються, що їх перш не було видно. 22 А душа його наближуєсь ід могилї, а життє його ʼд смертї. 23 Добре, коли в кого є ангел-хранитель, один із тисячей, що вказують праву дорогу чоловікові, — 24 То Бог змилується над ним і скаже: Спаси його од могили; я знайшов, за що маю бути милосерним йому. 25 Тодї зробиться тїло його сьвіжійше, анїж у дитини, й вернеться він до молодощів. 26 Буде молитись він до Бога, й покаже йому ласку; засьвітить ясним лицем над ним, і верне йому його праведність. 27 І подивиться він на людей і скаже: грішив я й кривив правдою, та не відплачено менї. 28 Душу мою слобонив від загибелї й бачить вона сьвітло. 29 Двійчі й трійчі таке чинить Бог із чоловіком, 30 Щоб його життє спасти від ями й сьвітлом живих осияти. 31 Уважай же, Йове, слухай мене, мовчи й дай менї говорити. 32 А коли маєш що сказати, промов; я рад би, щоб ти оправдився; 33 А коли нї, так слухай мене, мовчи, а я навчу тебе мудростї.