1 І був чоловік із дому Левієвого, і взяв собі жінку Левіївну. 2 І завагонїла й уродила сина; бачивши ж, яке воно гарне, таїлась із ним три місяцї. 3 А як не в моготу було вже таїтись, зробила йому скринечку з рогожини, та обмазала її мазюкою, осмолила смолою, та й поставила між осет уз беріг ріки. 4 І наглядала сестра віддалеки, щоб знати, що станеться йому. 5 І спустилась дочка Фараонова купатись у ріцї, а її рабинї приходили уз ріку берегом. І вгледївши скриньку проміж осетом, послала рабиню й узяла її. 6 Відтуливши ж, бачить немовляточко в скриньцї, плачуще хлопятко. І змилосердилась дочка Фараонова, і каже: Се з Єврейняток. 7 Каже тодї сестра хлопчикова дочцї Фараоновій: Побіжу я, покличу тобі мамку з Єврейок, щоб згодувала тобі хлопятко! 8 І каже їй дочка Фараонова: Біжи! І побігла дївчинка і кликнула хлопчикову матїр. 9 І каже їй дочка Фараонова: Возьми немовлятко, та згодуй менї його; я ж дам тобі плату. 10 І знялось на ноги хлопятко, і привела його до дочки Фараонової, і був у її за сина. І дала йому імя Мойсей; бо, каже, з води взяла його. 11 І стало з того часу, як Мойсей був уже дорослий, що вийшов до браття свого, та й дививсь на їх тягарі, та й побачив, як Египтянин бє Єврея зміж братів його. 12 Озирнувшися ж сюди й туди, і не вбачаючи нїкого, убив Египтянина та й сховав його в піску. 13 І вийшов другого дня, аж се двоє Євреїв бються; він і каже тому, хто скривдив: Про що нївечиш товариша? 14 Він же каже: Хто тебе настановив старшим і суддею над нами? Хиба задумав убити й мене тим робом, як убив Египтянина. І злякався Мойсей і каже сам собі: Чи не виявилась лишень справа? 15 І дознався Фараон про сю справу, та й шукав приключки, щоб убити Мойсея. І втїк Мойсей од Фараона, та й оселивсь у Мидиян землї. От і седить раз біля колодязя. 16 А в сьвященника Мидиянського та було семеро дочок. І поприходили вони та й черпали воду, та й сповняли пійла, щоб понаповати вівцї батькові. 17 Та посходились пастухи, та й попроганяли їх. І встав Мойсей та й допоміг їм, і понаповав їх вівцї. 18 І прийшли вони до Регуїля, батька свого, він і каже дочкам своїм: Чого се прийшли ви так заранї сьогоднї? 19 І кажуть вони: Якийся Египтянин визволив нас од пастухів, та ще начерпав доволї й води нам, і понаповав вівцї. 20 І каже він дочкам своїм: А де ж він? Про що се ви покинули чоловіка? Кликнїте лишень його, щоб у нас попоїв хлїба солї. 21 І вподобав Мойсей оселї у чоловіка сього, і він оддав Зипору, дочку свою Мойсейові. 22 І вродила вона сина, і дав йому він імя Герсон, бо каже: Захожим я в чужій землї. 23 І сталось у довгому протязї часу, що вмер царь Египецький. І застогнали Ізрайлитяне на паньщинї, і знялось голосїннє їх до Бога про паньщину. 24 І почув Бог голосїннє, і спогадав Бог заповіт з Авраамом та з Ізааком та з Яковом, 25 І зглянувсь Бог на Ізрайлитян, і дознавсь про се Бог.