1 Проводиреві хора: під мутляббен. Псальма Давидова. Славити му Господа всїм серцем моїм; я звіщу про всї чудеса твої. 2 Радуватись і веселитись буду задля тебе і сьпівати хвалу імени твоєму, Всевишний! 3 Як вороги мої повернулись назад, і, спотикнувшись, погибли перед лицем твоїм. 4 Ти бо судив мою правду і мою праведну справу: Ти сїв на престолї, суддя справедливий. 5 Ти погромив народи, знищив безбожника, імя їх затер єси на віки вічні. 6 Ох вороже! Конець руїнам на віки — і городи понищив ти; ой пропала їх память. 7 Але Господь пробуває на віки; він приготовив на суд престол свій. 8 І він, він судити ме весь сьвіт по правдї, і зробить суд над народами по правотї. 9 І буде Господь пристанню пригнетеному, велике прибіжище під час злиднїв. 10 І будуть вповати на тебе, хто знає імя твоє; бо ти не опускаєш нїкого, хто шукає тебе, Господи. 11 Сьпівайте Господу живущому на Сионї, звіщайте між народами дїла його. 12 Бо коли він слїдить за пролитою кровю, то згадає про них; він не забуває голосїння бідолашних. 13 Помилуй мене, Господи, зглянься над недолею моєю від ненавидників моїх, і підніми мене від дверей смертї, 14 Щоб я ізвістив всю хвалу твою у брамах дочки Сионової; щоб я радувався спасеннєм твоїм. 15 Провалились народи в пропасть, що викопали її; зловилась нога їх у сїтях, що заставили їх тайно. 16 Пізнали Господа, він звершив суд; безбожник запутався в дїлах рук своїх. 17 Нехай повернуться безбожники в пекло, всї народи, що забувають Бога. 18 Бо не буде завсїди забутий вбогий, і не пропаде на віки надїя смирних. 19 Встань, Господи, щоб не взяв верх чоловік; нехай перед лицем твоїм приймуть суд народи. 20 Напусти, Господи, страх на них; нехай знають народи, що вони смертні люде.