1 І ходив Ісус після сього по Галилеї; не хотїв бо по Юдеї ходити, що шукали Його Жиди вбити. 2 Було ж близько Жидівське сьвято кучок. 3 Казали ж до Него брати Його: Зійди звідсїля, та й іди в Юдею, щоб і ученики Твої видїли дїла Твої, що робиш. 4 Нїхто бо тайно нїчого не робить, шукаючи сам знаним бути. Коли таке робиш, то покажи себе сьвітові. 5 Бо й брати Його не вірували в Него. 6 Рече тодї їм Ісус: Пора моя ще не прийшла; ваша ж пора всякого часу готова. 7 Не може сьвіт ненавидїти вас, мене ж ненавидить; бо я сьвідкую про него, що дїла його лихі. 8 Ви йдїть на се сьвято; я ще не пійду на те сьвято, бо пора моя ще не сповнилась. 9 Се сказавши їм, зіставсь у Галилеї. 10 Як же пійшли брати Його, тодї й Він пійшов на сьвято, не явно, а якби потай. 11 Жиди ж шукали Його в сьвято, й казали: Де Він? 12 І було багато говірки про Него в народї: инші казали, що Він добрий; инші ж казали: Нї, а зводить народ. 13 Та нїхто явно не говорив про Него задля страху перед Жидами. 14 Як же було в половинї сьвята, ввійшов Ісус у церкву, та й навчав. 15 І дивувались Жиди, кажучи: Як Він писання знає, не вчившись? 16 Озвав ся до них Ісус і рече: Моя наука не єсть моя, а Пославшого мене. 17 Коли хто хоче волю Його чинити, знати ме про науку, чи від Бога вона, чи я від себе глаголю. 18 Хто від себе говорить, слави своєї шукає; хто ж шукає слави Пославшого Його, Той правдивий, і неправди нема в Йому. 19 Хиба не Мойсей дав вам закон? а нїхто з вас не чинить закону. Чого шукаєте мене вбити? 20 Озвавсь народ і каже: Біса маєш; хто шукає вбити Тебе? 21 Відказав Ісус і рече їм: Одно дїло зробив я, і всї дивуєтесь. 22 Мойсей дав вам обрізаннє (не, що від Мойсея воно, а від батьків); то й у суботу обрізуєте чоловіка. 23 Коли обрізаннє приймає чоловік у суботу, щоб не був зламаний закон Мойсеїв, чого на мене ремствуєте, що всього чоловіка уздоровив у суботу? 24 Не судїть по виду, а праведний суд судїть. 25 Казали тодї деякі з Єрусалимцїв: Чи не се Той, що шукають убити Його? 26 І ось явно говорить, і нїчого Йому не кажуть. Чи справдї не взнали князї, що Він справдї Христос? 27 Тільки ж ми Його знаємо, звідкіля Він; Христос же як прийде, нїхто не знати ме, звідкіля Він. 28 Покликне тодї в церкві Ісус, навчаючи й глаголючи: І мене знаєте, й знаєте, звідкіля я! а від себе не прийшов я, єсть же правдивий Пославший мене, котрого ви не знаєте. 29 Я ж знаю Його, бо я від Него; й Той мене післав. 30 Шукали тодї, щоб схопити Його, та нїхто не зняв на Него руки, бо ще не прийшла година Його. 31 Многі ж з народу увірували в Него, й казали: Що, як прийде Христос, чи більші сих ознак робити ме, які Сей зробив? 32 Почули Фарисеї, що народ поговорював таке про Него, й післали Фарисеї та архиєреї слуги, щоб схопили Його. 33 Рече їм тодї Ісус: Ще малий час я з вами, й пійду до Пославшого мене. 34 Шукати мете мене, та й не знайдете; й де я, ви не зможете прийти. 35 Казали тодї Жиди між собою: Куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не між розсипаних Геленян хоче йти та навчати Геленян? 36 Що се за слово, що каже: Шукати мете мене, та й не знайдете? і: Де я, ви не можете прийти? 37 В останнїй же великий день сьвята став Ісус, та й покликнув, глаголючи: Коли хто жаждує, нехай прийде до мене, та й пє. 38 Хто вірує в мене, як рече писаннє, ріки води живої з черева його потечуть. 39 Се ж глаголав про Духа, що мають прийняти віруючі в Него; ще бо не був (на них) Дух сьвятий, бо Ісус ще не прославив ся. 40 Многі ж з народу, почувши се слово, сказали: Се справдї пророк, 41 инші казали: Чи з Галилеї ж Христу приходити? 42 Чи не глаголе ж писаннє, що з насїння Давидового й з Витлеєма села, де був Давид, Христос прийде? 43 Тодї повстало роздїленнє в народї через Него. 44 Деякі ж з них хотїли схопити Його; тільки ж нїхто не зняв на Него рук. 45 Прийшли тодї слуги до архиєреїв та Фарисеїв, і казали їм вони: Чом не привели Його? 46 Відказали слуги: Нїколи так не говорив чоловік, як Сей чоловік. 47 Відказали тодї їм Фарисеї: Чи й вас не зведено? 48 Хиба хто з князїв увірував у Него, або з Фарисеїв? 49 А сей народ, що не знає закону, проклятий. 50 Каже Никодим до них, котрий приходив у ночі до Него, бувши один з них: 51 Чи закон наш судить чоловіка, коли не вислухає його перше й не знає, що робить? 52 Озвались вони й казали йому: Чи й ти з Галилеї єси? Пошукай і подивись, що пророк з Галилеї не встає. 53 І пійшов кожен до дому свого.