1 Нагадуй їм, щоб начальства і власти слухали і корились, і до всякого доброго дїла були готові, 2 щоб нїкого не хулили, не були сварливі, а тихі, показуючи всяку лагідність до всїх людей. 3 Були бо колись і ми нерозумні, непокірні, і зведені слуги похотям та всяким розкошам, живучи в злобі та завистї, гидкими бувши та ненавидячи один одного. 4 Як же явилась благость і чоловіколюбиє Спаса нашого Бога, 5 не з дїл праведних, що ми робили, а по своїй милости спас нас купеллю новорождення і обновлення Духа сьвятого, 6 котрого вилив на нас щедро через Ісуса Христа, Спасителя нашого, 7 щоб оправдившись благодаттю Його, зробились ми наслїдниками по надїї життя вічнього. 8 Вірне слово, і хочу, щоб про се ти впевняв, щоб которі увірували в Бога, старались пильнувати добрих дїл. Добре воно і користне людям. 9 Дурного ж змагання, та родоводів, та спорів, та сварок про закон цурай ся, бо вони не на користь і марні. 10 Єретика чоловіка після первого і другого напомину, покинь, 11 знаючи, що такий розвертаєть ся і грішить, осудивши сам себе. 12 Як пришлю Артема до тебе або Тихика, постарайсь прийти до мене в Никополь: там бо надумавсь я зазимувати. 13 Зину законника та Аполоса старанно випровадь, щоб нї в чому не мали недостатку. 14 Нехай і наші вчять ся пильнувати добрих дїл для конечних потріб, щоб не були без овощу. 15 Витають тебе усї, що зо мною. Витай тих, хто любить нас у вірі. Благодать з усїма вами. Амінь.