1 Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї, 2 і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати. 3 Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа. 4 Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном. 5 Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся. 6 Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати. 7 Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому. 8 Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму, 9 в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати. 10 Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою. 11 Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем. 12 Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас. 13 Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може. 14 Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають. 15 Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди. 16 Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність, 17 і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит, 18 котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру. 19 Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове. 20 У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть. 21 Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою. 22 Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем. 23 Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки. 24 Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним, 25 щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди, 26 і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.