1 Старших між вами молю, яко товариш-старший і сьвідок страдання Христового, і спільник слави, що має відкритись: 2 пасїте стадо Боже, що у вас, доглядаючи не по неволї, анї для поганої користї, а з доброго серця; 3 анї пануйте над народом, а взором будьте стада; 4 і як явить ся Пастир-Начальник, приймете невянучий слави вінець. 5 Саме так, молодші, коріть ся старшим; усї ж, один одному корячись, смирностю підпережіть ся; бо „Бог гордим противить ся, смирним же дає благодать.‟ 6 Смиріть ся ж під сильну руку Божу, щоб піднїс вас угору свого часу; 7 всяку журбу вашу скинувши на Него, бо Він стараєть ся про вас. 8 Тверезїть ся, пильнуйте, бо противник ваш, диявол, як лев рикаючий, ходить, шукаючи кого пожерти; 9 проти него вставайте тверді вірою, знаючи, що такі страждання доводять ся і братівству вашому в сьвітї. 10 Бог же всякої благодати, покликавший нас до вічньої своєї слави в Христї Ісусї, коли трохи пострадаєте, Він нехай звершить вас, утвердить, укріпить і оснує (непорушно). 11 Йому слава і держава по вічні віки. Амінь. 12 Через Сильвана, вірного вам брата, як думаю, коротко написав, наповідаючи і сьвідкуючи, що се правдива благодать Божа, в котрій стоїте. 13 Витає вас вибрана з вами (церков) в Вавилонї, і Марк, син мій. 14 Витайте один одного у цїлуванню любови. Впокій вам усїм, що в Христї Ісусї. Амінь.