1 Павел та Тимотей, слуги Ісуса Христа, до всїх сьвятих у Христї Ісусї, що в Филипах, з єпископами і дияконами: 2 Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. 3 Дякую Богу моєму при всякому споминї про вас, 4 (завсїди в кожній молитві моїй за всїх вас з радощами молячись,) 5 за товаришуваннє ваше в благовістї від первого дня й досї, 6 впевнившись про те, що хто розпочав у вас добре дїло, звершувати ме аж до дня Ісуса Христа. 7 Яко ж праведно єсть менї се думати про всїх вас, тим що маю вас у серцї і у вязницї моїй і в оборонї і в утвердженню благовістя, вас усїх, спільників моїх благодати. 8 Бог бо менї сьвідок, як я люблю усїх вас по милости Ісус-Христовій. 9 І про се молюсь, щоб любов ваша ще більш та й більш достаткувала у розумі і у всякому чуттї, 10 щоб допевнитись вам, що лучче, і щоб були чисті і непорушені в день Христа, 11 сповнені овощами праведности через Ісуса Христа на славу й хвалу Божу. 12 Хочу ж, щоб ви, браттє, зрозуміли, що те, що сталось менї, більш на користь благовістя вийшло, 13 так що кайдани мої в Христї обявились у всьому судищі і по всїх инших (місцях), 14 і більше братів у Господї, упевнившись кайданами моїми, ще більш осьмілились без страху глаголати слово. 15 Деякі з зависти та перекору, а инші з доброї волї проповідують Христа. 16 Инші з перекору проповідують Христа, не щиро, думаючи завдати горя кайданам моїм, 17 а другі з любови, знаючи, що я за оборону благовістя (в кайданах) лежу. 18 Що ж бо? тільки все таки, чи для виду, чи по правдї, Христос проповідуєть ся; і я сим радуюсь і радувати мусь. 19 Знаю бо, що се обернеть ся на моє спасеннє вашою молитвою і поміччю Духа Ісус-Христового, 20 по дожиданню і надїї моїй, що нї в чому не осоромлюсь, а з усією сьміливостю, як завсїди, так і тепер звеличить ся Христос у тїлї моїм, чи то життєм, чи то смертю. 21 Бо життє менї Христос, а смерть надбаннє. 22 Коли ж жити менї тїлом, се менї овощ дїла, то що й вибрати, не знаю. 23 Тїсно бо менї від обох, маючи бажаннє розвязатись (із тїлом), та з Христом бути; багато бо воно лучче. 24 А щоб пробувати в тїлї, се нужнїщ ради вас. 25 І певно знаю, що зістанусь (у тїлї) і пробувати му з усїма вами на вашу користь і радість віри, 26 щоб ваша похвала много достаткувала в Христї Ісусї, як прийду знов до вас. 27 Тільки достойно благовістя Христового живіть, щоб, чи я прийду та побачу вас, чи то й не буду між вами, почув про вас, що стоїте в одному дусї, і однією душею боретесь за віру євангелську, 28 і не жахаючись нї в чому від противників; се їм явний знак погибелї, а вам спасення, і воно від Бога. 29 Бо вам дано, що до Христа, не тільки в Него вірувати, та задля Него й страждати, 30 маючи ту ж боротьбу, яку в менї видїли, і тепер чуєте про мене.